Cухомлинський

Зранку прокидаюсь і бачу виноградні гілки за вікном.
Все, як писав Сухомлинський. Там, де росте дитина, має рости виноград. І літній душ обов"язково. І спальне місце на свіжому повітрі.
Я іноді намагаюсь уявити, як Сухомлинський ходив по хатах і переконував батьків посадити виноград. Кожна нова рослина в селі - не просто додаткові вітаміни, це додаткові клопоти. Це тисячі різних клопотів, щоб доглянути одну яблуню, одну грушу, одну сливку, одну черешню, і відробити трудодні, і от ще прийшов вчитель і наказав посадити виноград. Вчора цей вчитель ходив "агітувати" за позику, а сьогодні - виноград. Я уявляю собі те, по що не писав Сухомилинський: як він поєднував педагогіку радості і комуністичну практику? Як, як це вдалося, одночасно записувати дитячі вірші і списки на позики? Чи жив він у своєму, власноруч створеному світі, де вчились Радості, і більше ні для чого не залишалось місця?