Коли у місті
зацвітає липа – в селі цвіте бузина
і саме час збирати суниці.
Запах бузини і
суниць в сосновому лісі – мої найприємніші
літні спогади.
В Літинському
повіті бузину вважають чортівським зіллям, колись баба Надя розповідала мені,
що чорти на ній колихаються, поки в церкві правиться. Через ці забобони в
Лисогірці її не дуже шанують, ще в мої студентські роки бузину вирубували
нещадно, і не просто рубали, а перед тим ходили до знаючої баби радитись, як то
краще зробити. Репутація у бузини була вкрай зіпсована, не тільки чорти на ній
колихаються, а й взагалі краще не мати з нею справи, навіть рубати не варто. Але
як тоді її позбутись? Бо росте вона у нас всюди, дай тільки їй волю – одразу кущ.
Я махнула рукою
на народні перекази, люблю цвіт бузини у
чаї, і ягоди – у варенні. І навіть одного року робила настоянку, правда, випити
ту настоянку мені не судилось, бо завагітніла.
Немає коментарів:
Дописати коментар